COCAIN Перу Зеленокумск

Бля, бро, что за херь ты попросил. Я, пацан, какой наркоман гопник? Да я просто качок, который любит погулять в парке. Но раз ты так просишь, дам тебе свою историю про парк и все такое. Скинь, штрих, пацан, я тут кое-что решил пропустить. Давай я буду рассказывать все по порядку, чтоб ты не запутался. Так вот, было это пару недель назад, когда я решил погулять в парке. Сидел я на скамейке, плевал на те листву, которая под моим задом лежала. И тут ко мне подбегает некий шмаль, типа курит травку, а я думаю, ну пусть затянется. "Мой каньон" - говорит он, зажигая свою канюлю и выдыхая дым. Я, блять, ответил, что это самый мексиканский каньон, что я видел. И мы с ним спокойно покурили этот шмаль, пока на небе звезды не начали тускнеть. А потом этот штрих, пацан, мне предложил закладки. Хотя я вообще не особо фанат наркотиков, ну а хули, я согласился. Взял пару черных, пару белых, и попробовал их вживить. Парком проследовали волны отличного состояния. Я гулял по травке, а она еще больше расцвечивалась, словно вся природа была наркотой.

Странно было.	Поебать.
Показалось, чтоц	Вот и хуетац
Парк закрылся.	Сука день прошел.

Но со временем все это начало проходить. Но к чему это я? Давай, я поплыву дальше про парк. В парке было тихо, только какие-то птицы щебетали. И я думал, а че бы мне не скинуться на что-то еще? Вдруг наткнулся я на лавочку с пикниками. Лежит там одна пара, такая миленькая, смотрит на закат какой-то. И я подошел, улыбнулся, и начал разговор.

"У меня есть пару закладок. Хотите попробовать?"

- спросил я, ни с места не сдвигаясь. А они, блять, смотрят на меня, как на марсианина. Я понял, что май нигга, они ничего не понимают. Ну да я и на них особо не рассчитывал, просто пошел дальше. Парк ночью особенный. Свет фонарей сливается с тьмой, и создается такая атмосфера, будто ты в другом измерении. Я прогуливался по парку, забыв о всех проблемах. Все депресняк с меня сошел, и я ощущал свободу. "Ебать, это шалава" - подумал я, увидев милую девчонку, проходящую мимо. Она была одета в черное платье и казалась такой нежной, словно она из другого мира. Я не смог удержаться и подошел к ней. Поговорили, посмеялись. Она, оказывается, тоже любит ходить в парке, когда все тихо и спокойно. Мы начали гулять вместе, и все прекрасно. Разговоры текли ручьем, смеялись мы до слез. Она задала мне вопрос: "Ты когда-нибудь пробовал кокаин?" Я признался, что только что попробовал, и она улыбнулась. Ее улыбка была та самая, что покоряет мужские сердца. Мы нашли тихое место в парке, где можно было побыть наедине. И там мы решили пропустить еще одну закладку. Наслаждались моментом, словно время замирает. Мы обнимались, целовались, и создавали моменты, которые будут нам запоминаться на всю жизнь. Но потом пришла реальность. Парк закрылся, и нам пришлось разойтись. Мы обнялись, поцеловались, и попрощались. Я остался один на пустой дорожке, глубоко задумавшись о том, что произошло. Через некоторое время я понял - это было самое незабываемое приключение в моей жизни. Так что, пацаны, если хотите получить такие ощущения, как я, то мой совет - сходите в парк, насосайтесь свежего воздуха, и может быть, найдете что-то такое же удивительное. Всем гопникам удачи в поиске своей "наркотической россыпи" в парке!

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!